Словник Української Мови
Буква
1. Набути великих матеріальних цінностей, стати багатим; розбагатіти.
2. Стати багатшим у розумовому, духовному або культурному плані; набути нових знань, досвіду, вражень.
3. (у хімії, металургії та ін.) Підвищити вміст корисного компонента (руди, металу, газу тощо) в результаті спеціальної обробки.
Приклад 1:
Штовхало її на цей небезпечний шлях бажання елітних верств збагатитися за рахунок воєнної здобичі та контролювати караванні шляхи, які почали обминати кордони держави-хижака. Не останню роль у зростанні воєнного екстремізму Ассирії відіграло незмірне честолюбство її вождів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Економіка та менеджмент праці__________ 12 У межах концепції економічних гріхів вчений критикував усі категорії населення, які намагалися нечесним шляхом збагатитися, одстоював справедливі цілі, виступав проти лихварства, ремісників-партачів і торговельних шахраїв. Надто важливим є те, що в великому творі І. Гізеля «Мир с Богом человеку» йдеться про широкий спектр різних видів господарської діяльності, засвідчуючи тим самим високий рівень поділу праці в Україні у середині та другій половині XVII століття.
— Котляревський Іван, “Енеїда”