збагачення

[zbɑɦɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “збагачувати”; процес набуття багатства, матеріальних цінностей або збільшення їх обсягу.

  2. Підвищення якості, цінності або ефективності чогось шляхом додавання нових елементів, властивостей або знань (наприклад, збагачення руди, збагачення мови, збагачення досвіду).

  3. Результат такої дії — набуті матеріальні блага, духовні цінності або якісні покращення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збагачення, р. збагачення, д. збагаченню, з. збагачення, о. збагаченням, м. збагаченні, к. збагачення

Більше записів