збагаченість

[zbɑɦɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “збагачений”; наявність багатства, достатку, розмаїття або високої якості.

  2. (у спеціальному вживанні) Технологічний показник або характеристика корисних компонентів (наприклад, металів у руді, ізотопів у паливі) у суміші, що свідчить про їх підвищену концентрацію внаслідок процесу збагачення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збагаченість, р. збагаченості, д. збагаченості, з. збагаченість, о. збагаченістю, м. збагаченості, к. збагаченосте

Більше записів