збагаченість

1. Властивість за значенням прикметника “збагачений”; наявність багатства, достатку, розмаїття або високої якості.

2. (у спеціальному вживанні) Технологічний показник або характеристика корисних компонентів (наприклад, металів у руді, ізотопів у паливі) у суміші, що свідчить про їх підвищену концентрацію внаслідок процесу збагачення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |