Словник Української Мови
Буква
1. Робити меншим, слабшим, зменшувати інтенсивність, силу або ступінь чогось; пом’якшувати.
2. Зменшувати кількість, обсяг або вартість чогось; урізувати, знижувати.
3. Розбавляти, додавати рідину до чогось густого або концентрованого, роблячи менш насиченим.
Приклад 1:
Збавлєти, збавляти — рятувати («десь такі люди є, що чоловіка збавлєють»; «збавляєш мене від смерті»). З б а н я т к о — кухлик.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Одна з тих ночей, що її шкода стає збавляти марне, в самоті… Давило груди. IX Дні летять, як у огні.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”