Словник Української Мови
1. (геол.) Цілісний стовпчик гірської породи, що виймається зі свердловини при колонковому бурінні для вивчення її властивостей, будови та складу.
2. (тех.) Ливарна модель, що встановлюється в ливарну форму для утворення порожнини (отвору) у виливку.
3. (архіт.) Внутрішня кам’яна або цегляна частина стіни, облицьована зовні іншим матеріалом (наприклад, штукатуркою або цеглою іншого кольору).
4. (перен., книжн.) Внутрішня, найважливіша частина чогось, сутність; ядро, основа.
1. Керуватися, спрямовуватися, регулюватися чимось; мати щось за основу, принцип або орієнтир для дій або прийняття рішень.
2. Бути керованим, керованим кимось або чимось; діяти за вказівкою або під наглядом.
3. (у техніці) Приводитися в рух, регулюватися за допомогою механізму керування (наприклад, про рульове управління).
1. (діал.) Який належить до демества (демественного співу) або пов’язаний з ним; демественний.
2. (муз., іст.) Характерний для демества — особливого стилю багатоголосого церковного співу в Україні та Московській державі XV—XVII ст., що відрізнявся високим регістром, рухливістю голосів та складними мелодійними прикрасами.
1. Керувати транспортним засобом, механізмом або технічним пристроєм, спрямовуючи його рух або роботу (наприклад: кермувати автомобілем, кермувати літаком).
2. Перен. Керувати, спрямовувати діяльність, розвиток когось або чогось; бути керівником (наприклад: кермувати колективом, кермувати процесом).
3. Застаріле. Безпосередньо керувати рухом транспортного засобу за допомогою кермового пристрою (руля, штурвала тощо).
Демерсальний (від лат. demersus — занурений) — що стосується дна водойми, пов’язаний з донними шарами води або організмами, що мешкають на дні або поблизу дна морів, океанів, озер.
1. (про приміщення, територію) Очищений від розлитої ртуті та її сполук, у якому проведені спеціальні заходи для усунення небезпеки ртутного забруднення.
2. (про ртуть) Підданий процесу демеркуризації, тобто хімічній або фізико-хімічній обробці з метою зв’язування, нейтралізації та перетворення на безпечні сполуки.
1. Пристрій для керування транспортним засобом (автомобілем, судном, літаком тощо), що зазвичай має форму круга зі спицями або важеля, поворотом або нахилом якого змінюють напрямок руху.
2. Рульове колесо автомобіля, трактора, комбайна або іншої самохідної машини.
3. Переносно: керівництво, управління чим-небудь; те, що визначає напрямок діяльності, розвитку.
Кермети — власна назва давньоєгипетського некрополя (міста мертвих), розташованого на західному березі Нілу біля Фів, де ховали фараонів, їхніх родичів та високопоставлених сановників у період Нового царства (XVI–XI ст. до н. е.).
Кермети — у давньоєгипетській міфології та релігії одна з назв країни мертвих, потойбічного світу, царства Осириса, що часто ототожнюється з некрополем на заході від Фів.
Хімічний термін, що означає стан речовини (переважно нафти, нафтопродуктів або вуглеводневих газів), з якої шляхом спеціальних процесів (демеркаптанізації) видалені або нейтралізовані меркаптани — сірковмісні сполуки, що мають різкий неприємний запах і є шкідливими домішками.