Словник Української Мови
Буква
1. Пристрій для керування транспортним засобом (автомобілем, судном, літаком тощо), що зазвичай має форму круга або важеля.
2. (переносно) Керівництво, управління чим-небудь; провід, лідерство.
3. (іст.) Дерев’яний брус або жердина, що кріпилася до передньої осі воза для керування запряженими тваринами.
Приклад 1:
Правували судном за допомогою закріплених обабіч корми двох великих весел (керма тоді ще не знали). Ханаанейське населення тулилося в землянках чи глиняних халупах, безсистемно розташованих поблизу водоймищ.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”