керн

Буква:К

Значення

(геол.) Цілісний стовпчик гірської породи, що виймається зі свердловини при колонковому бурінні для вивчення її властивостей, будови та складу.
(тех.) Ливарна модель, що встановлюється в ливарну форму для утворення порожнини (отвору) у виливку.
(архіт.) Внутрішня кам’яна або цегляна частина стіни, облицьована зовні іншим матеріалом (наприклад, штукатуркою або цеглою іншого кольору).
(перен., книжн.) Внутрішня, найважливіша частина чогось, сутність; ядро, основа.

Граматичні форми:

н. керн, р. керна, д. кернові, з. керн, о. керном, м. керні, к. керне