керн

1. (геол.) Цілісний стовпчик гірської породи, що виймається зі свердловини при колонковому бурінні для вивчення її властивостей, будови та складу.

2. (тех.) Ливарна модель, що встановлюється в ливарну форму для утворення порожнини (отвору) у виливку.

3. (архіт.) Внутрішня кам’яна або цегляна частина стіни, облицьована зовні іншим матеріалом (наприклад, штукатуркою або цеглою іншого кольору).

4. (перен., книжн.) Внутрішня, найважливіша частина чогось, сутність; ядро, основа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |