кермо

1. Пристрій для керування транспортним засобом (автомобілем, судном, літаком тощо), що зазвичай має форму круга зі спицями або важеля, поворотом або нахилом якого змінюють напрямок руху.

2. Рульове колесо автомобіля, трактора, комбайна або іншої самохідної машини.

3. Переносно: керівництво, управління чим-небудь; те, що визначає напрямок діяльності, розвитку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гуділи, ясна річ, знову всі, крім мене, бо мені й це було заборонено, хоч як я не прагнув трохи з усіма погудіти… Після Тренто за кермо знову взявся доктор урології. Ада, як і раніше, поринула в італійські опери.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |