самодоповнювальний
[sɑmodopoʋnjuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у математиці, теорії множин) Такий, що може бути доповнений сам із себе без залучення зовнішніх елементів; замкнутий щодо операції доповнення.
-
(у програмуванні та інформатиці) Стосується системи, структури або коду, які здатні автоматично або алгоритмічно генерувати власні недостаючі частини для досягнення цілісності або завершеності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодоповнювальний, р. самодоповнювального, д. самодоповнювальному, з. самодоповнювального, о. самодоповнювальним, м. самодоповнювальнім