1. Який перебуває у стані зневаги, приниження, позбавлений гідності або поваги.
2. (переносно) Про що-небудь, що втратило свою цінність, значення або привабливість через недбальство або зневажливе ставлення.
Словник Української Мови
1. Який перебуває у стані зневаги, приниження, позбавлений гідності або поваги.
2. (переносно) Про що-небудь, що втратило свою цінність, значення або привабливість через недбальство або зневажливе ставлення.
Втрачати віру в когось або щось, переставати вірити в можливість успіху, позитивного результату; відчувати розчарування та безнадію.
Розчаровуватися в комусь, втрачати довіру до людини або почуття до неї.
Втрачати віру в когось або щось, переставати довіряти, розчаровуватися.
Втрачати релігійну віру, ставати безбожником.
Втратити віру в когось або щось, перестати довіряти, розчаруватися.
Втратити надію на щось, перестати сподіватися на успіх, позитивний результат.
Розчаруватися в релігійних або духовних ідеалах, втратити віру в Бога або високі принципи.
Стан психічного виснаження та втрати віри в можливість позитивних змін, що виникає внаслідок тривалих негараздів, розчарувань або безвихідності ситуації; відчуття безнадії та безсилля.
Який втратив віру в щось або когось, перестав вірити в успіх, справедливість, майбутнє тощо; сповнений зневіри.
1. Втрата віри в щось або когось, стан розчарування, безвиході; відчай, безнадійність.
2. (заст.) Недовір’я, сумнів у правдивості, істинності чогось.
1. Стан глибокого розчарування, втрати віри в щось або когось, супроводжуваний відчуттям безвиході, марності зусиль; відчай, безнадія.
2. Філософська або життєва позиція, що характеризується відсутністю віри в ідеали, моральні цінності, прогрес або позитивний результат; скептицизм, що переріс у повну недовіру.
1. Втрачати вуглець або вуглецеві сполуки внаслідок хімічних або металургійних процесів (про метали, сплави тощо).
2. (перен., про економіку, промисловість, енергетику) Поступово відмовлятися від використання вуглецевих паливних ресурсів (вугілля, нафти, газу) з метою зменшення викидів парникових газів; переходити на низьковуглецеві або безвуглецеві технології та джерела енергії.
1. Технологічний процес, спрямований на радикальне зменшення або повну ліквідацію викидів вуглекислого газу (CO₂) та інших парникових газів у різних галузях економіки, зокрема в енергетиці, промисловості та транспорті, з метою пом’якшення антропогенного впливу на клімат.
2. У ширшому сенсі — сукупність заходів, стратегій та політик, що ведуть до відмови від використання вуглецевих (викопних) палив (вугілля, нафти, газу) та переходу до низьковуглецевих або безвуглецевих джерел енергії та технологій.