Втратити віру в когось або щось, перестати довіряти, розчаруватися.
Втратити надію на щось, перестати сподіватися на успіх, позитивний результат.
Розчаруватися в релігійних або духовних ідеалах, втратити віру в Бога або високі принципи.
Словник Української Мови
Буква
Втратити віру в когось або щось, перестати довіряти, розчаруватися.
Втратити надію на щось, перестати сподіватися на успіх, позитивний результат.
Розчаруватися в релігійних або духовних ідеалах, втратити віру в Бога або високі принципи.
Приклад 1:
Щаслива, що ношу в собі цей кінофільм душі, який існує в єдиному примірнику, зігріває і збагачує мене, не дає мені знудитися, зневіритися, почуватися самотньою. Як писав Шевченко, «я не одинокий, є з ким в світі жить…».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”