1. Втрата віри в щось або когось, стан розчарування, безвиході; відчай, безнадійність.
2. (заст.) Недовір’я, сумнів у правдивості, істинності чогось.
зневіра
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так хочеться почути знов, Коли зневіра серце ранить, Юнацьких запальних розмов Про те, що мужність не обманить… Де забарився ти, вечоре милий Де забарився ти, вечоре милий? Очі в журі за тобою, Груди без тебе спочити не вміли, Думи юрбою… Кожна з них ятрить негоїсті рани, — Тільки в мені себе вилий!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |