1. Людина, яка страждає на нервову анорексію — психічний розлад, що характеризується нав’язливим прагненням до схуднення, спотвореним сприйняттям власного тіла та відмовою від підтримання мінімальної здорової маси тіла.

2. (У розмовній мові) Людина, що має надмірно струнку, худу статуру.

Анормогенез — у медицині та біології: процес розвитку організму, що відбувається з відхиленнями від нормального ходу, що призводить до формування аномалій, вад розвитку або патологічних ознак.

Анормогенез — у психології та соціології: концепція, що описує формування та закріплення відхиляючоїся (девіантної) поведінки або соціальних явищ як результат порушення нормальних процесів соціалізації та розвитку.

Анортизація — геологічний процес, при якому плагіоклаз (алюмосилікат кальцію та натрію) перетворюється на анортит (кальцієву крайню ланку ізоморфного ряду плагіоклазів) внаслідок метасоматозу, тобто заміщення одних мінералів іншими під впливом гарячих розчинів.

Анортит — мінерал класу силікатів, кальцієвий плагіоклаз, що є кінцевим членом ізоморфного ряду плагіоклазів (від альбіту до анортиту) і має хімічну формулу CaAl₂Si₂O₈.

Анортитит — рідкісний мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу, що складається переважно з анортитової складової (CaAl₂Si₂O₈) та характеризується високим вмістом кальцію.

1. (геологія) Процес формування анортозитів — магматичних гірських порід, що складаються переважно з плагіоклазу, внаслідок кристалізаційної диференціації базальтової магми в нижніх шарах земної кори або верхній мантії.

2. (біологія, еволюційна біологія) Концепція або напрям еволюції, що характеризується невідворотним, прямолінійним розвитком організму чи групи організмів у певному напрямку, незалежно від зовнішніх умов, часто ведучи до надмірного розвитку ознак і, як наслідок, вимирання.

Анортоклазит — гірська порода магматичного походження, що складається переважно з мінералу анортоклазу (різновид польового шпату) та невеликої кількості темноколірних мінералів, таких як піроксен або олівін; рідкісна лужна порода, що зустрічається в деяких інтрузивних масивах.

Ансерин — біологічно активна дипептидна сполука (β-аланіл-1-метилгістидин), що міститься в скелетних м’язах та мозку хребетних тварин і людини; виконує функції pH-буфера в м’язовій тканині та має антиоксидантні властивості.

Ансерин — торговельна назва лікарського засобу (аналогу карнозинy), що використовується як метаболічний та кардіопротекторний препарат.