Словник Української Мови
1. Майстерня або підприємство, де обробляють камінь, виготовляють кам’яні деталі, пам’ятники тощо.
2. Назва літературного альманаху, виданого у Львові 1878 року гуртком письменників на чолі з Іваном Франком, що став маніфестом реалістичного напряму в українській літературі та дав назву цілій плеяді письменників (“молодому поколінню”) — “Каменярам”.
1. Процес пошуку, розшукування когось або чогось, що триває до знаходження потрібного об’єкта або до завершення через вичерпання можливостей.
2. (Інформ.) Додатковий, уточнюючий пошук інформації в базах даних, інтернеті або документах, що проводиться після первинного пошуку для звуження результатів або знаходження більш конкретних відомостей.
1. Жінка, що працює каменярем, займається обробкою каменю, тесарем.
2. Розмовна назва жінки-працівниці або мешканки селища Кам’янка (наприклад, Кам’янка-Бузька у Львівській області).
3. Розмовна назва мешканки міста Кам’янець-Подільський Хмельницької області.
1. Робітник, який займається видобуванням, обробкою або кладкою каменю.
2. Учасник таємної революційно-демократичної організації «Каменярі», що діяла в Галичині в 1878–1887 роках.
3. Переносно: невтомний борець, діяч, який працює на важливій, часто суспільній ниві; змагальник.
1. Дія за значенням дієслова “доштовхувати” — надання додаткового поштовху для досягнення певної мети, завершення руху або процесу.
2. (переносно) Стимулювання, спонукання когось до активних дій або прийняття рішення, часто через додаткові аргументи, тиск чи втручання.
3. (у техніці, механіці) Надання додаткового імпульсу або енергії об’єкту, що рухається, для подолання опору, досягнення необхідної швидкості чи траєкторії.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Стрийському районі.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “дошпурювати” — доведення чогось до кінця швидкими, інтенсивними поштовхами або різкими рухами.
2. (перен., розм.) Настирливе, наполегливе домагання, допитування або спонукання когось до чогось, часто з відтінком докучливості.
1. Великий камінь, валун, скеля, що має значні розміри та вагу.
2. (перен., розм.) Про щось дуже важке, громіздке або неповоротке.
3. (перен., розм., зневажл.) Про людину, яка відрізняється повільністю, незграбністю або обмеженістю розуму.
Дошкільнятко — дитина дошкільного віку, яка відвідує або має відвідувати дошкільний навчальний заклад (ясли, дитячий садок).
1. (спеціально) Піддаватися обробці каменем або камінням, набувати властивостей, характерних для каменю.
2. (переносно) Ставати твердим, нерухомим, нечутливим, подібно до каменю; закам’яніти (про органи живого організму, частини тіла, а також про почуття).