• запаленілий

    1. Який перебуває в стані запалення, хворобливого розпалення тканин організму.

    2. Який викликаний запаленням, пов’язаний із запаленням.

    3. (Переносне значення) Який виявляє сильне збудження, пристрасть, захоплення чимось; палкий, запальний.

  • запалення

    1. Біологічна захисна реакція живого організму на пошкодження клітин або вплив шкідливих збудників, що проявляється припливом крові, підвищенням температури, болем та порушенням функції ураженої ділянки.

    2. Патологічний процес у тканинах або органах, що характеризується ознаками, зазначеними в першому значенні, та часто має специфічну назву залежно від локалізації (наприклад, запалення легень — пневмонія).

    3. (у техніці) Процес або мить початку горіння палива в двигуні внутрішнього згоряння або в камері згоряння.

  • запалений

    1. Який має ознаки запалення (у медичному розумінні); хворобливо збуджений, почервонілий, припухлий.

    2. (переносне значення) Наповнений сильним почуттям збудження, запалу, пристрасті; палкий.

    3. (застаріле) Який був підпалений або почав горіти; охоплений вогнем.

  • запалахкотітися

    Почати палахкотіти, розгорітися яскравим, тріскучим полум’ям, часто з раптовим початком.

  • запалахкотіти

    Запалахкотіти — почати палахкотіти, раптово загорітися яскравим, нерівним, миготливим полум’ям; заграти вогняними відблисками.

  • запалахкотати

    Запалахкотати — почати лахкотати, раптово засміятися голосно, захлипаючись від сміху, часто з нестримним, тріскотливим звуком.

  • запалатися

    1. (про вогонь, полум’я) Розгорітися, почати інтенсивно горіти, часто з раптовим вибухом або спалахом.

    2. (перен., про почуття, стан) Раптово й сильно виникнути, охопити когось (про пристрасть, ентузіазм, гнів тощо).

    3. (перен., розм.) Дуже захопитися чимось, поринути у щось з великим запалом і енергією.

  • запалати

    1. Раптово почати горіти полум’ям, спалахнути; зайнятися вогнем.

    2. Перен. Раптово виникнути, з’явитися з великою силою (про почуття, бажання, стан тощо).

    3. Перен. Стати червоним, почервоніти (про обличчя, щоки тощо).

    4. Заст. Почати сяяти, заблищати (про світло).

  • запал

    1. Пристрій для підпалювання заряду у вогнепальній зброї, вибухових пристроях тощо; капсуль.

    2. Розмовне позначення ентузіазму, палкості, внутрішнього натхнення для якоїсь діяльності.

    3. Застаріле або діалектне: полум’я, сильний вогонь; те, чим розпалюють вогонь (наприклад, тріски).

  • запакуватися

    1. (про предмети) Розмістити, укласти речі в упаковку (пакунок, коробку, контейнер тощо) для зберігання або транспортування; загорнутися, поміститися в тару.

    2. (про людину) Загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо.

    3. (перен., розм.) Зайнятися, зануритися в якусь справу, процес; інтенсивно працювати над чимось.