1. Який перебуває в стані запалення, хворобливого розпалення тканин організму.
2. Який викликаний запаленням, пов’язаний із запаленням.
3. (Переносне значення) Який виявляє сильне збудження, пристрасть, захоплення чимось; палкий, запальний.
Словник Української Мови
1. Який перебуває в стані запалення, хворобливого розпалення тканин організму.
2. Який викликаний запаленням, пов’язаний із запаленням.
3. (Переносне значення) Який виявляє сильне збудження, пристрасть, захоплення чимось; палкий, запальний.
1. Біологічна захисна реакція живого організму на пошкодження клітин або вплив шкідливих збудників, що проявляється припливом крові, підвищенням температури, болем та порушенням функції ураженої ділянки.
2. Патологічний процес у тканинах або органах, що характеризується ознаками, зазначеними в першому значенні, та часто має специфічну назву залежно від локалізації (наприклад, запалення легень — пневмонія).
3. (у техніці) Процес або мить початку горіння палива в двигуні внутрішнього згоряння або в камері згоряння.
1. Який має ознаки запалення (у медичному розумінні); хворобливо збуджений, почервонілий, припухлий.
2. (переносне значення) Наповнений сильним почуттям збудження, запалу, пристрасті; палкий.
3. (застаріле) Який був підпалений або почав горіти; охоплений вогнем.
Почати палахкотіти, розгорітися яскравим, тріскучим полум’ям, часто з раптовим початком.
Запалахкотіти — почати палахкотіти, раптово загорітися яскравим, нерівним, миготливим полум’ям; заграти вогняними відблисками.
Запалахкотати — почати лахкотати, раптово засміятися голосно, захлипаючись від сміху, часто з нестримним, тріскотливим звуком.
1. (про вогонь, полум’я) Розгорітися, почати інтенсивно горіти, часто з раптовим вибухом або спалахом.
2. (перен., про почуття, стан) Раптово й сильно виникнути, охопити когось (про пристрасть, ентузіазм, гнів тощо).
3. (перен., розм.) Дуже захопитися чимось, поринути у щось з великим запалом і енергією.
1. Раптово почати горіти полум’ям, спалахнути; зайнятися вогнем.
2. Перен. Раптово виникнути, з’явитися з великою силою (про почуття, бажання, стан тощо).
3. Перен. Стати червоним, почервоніти (про обличчя, щоки тощо).
4. Заст. Почати сяяти, заблищати (про світло).
1. Пристрій для підпалювання заряду у вогнепальній зброї, вибухових пристроях тощо; капсуль.
2. Розмовне позначення ентузіазму, палкості, внутрішнього натхнення для якоїсь діяльності.
3. Застаріле або діалектне: полум’я, сильний вогонь; те, чим розпалюють вогонь (наприклад, тріски).
1. (про предмети) Розмістити, укласти речі в упаковку (пакунок, коробку, контейнер тощо) для зберігання або транспортування; загорнутися, поміститися в тару.
2. (про людину) Загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо.
3. (перен., розм.) Зайнятися, зануритися в якусь справу, процес; інтенсивно працювати над чимось.