запал

[zɑpɑl] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Пристрій для підпалювання заряду у вогнепальній зброї, вибухових пристроях тощо; капсуль.

  2. Розмовне позначення ентузіазму, палкості, внутрішнього натхнення для якоїсь діяльності.

  3. Застаріле або діалектне: полум’я, сильний вогонь; те, чим розпалюють вогонь (наприклад, тріски).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запали, р. запалу, д. запалові, з. запал, о. запалом, м. запалі, к. запале

Більше записів