Словник Української Мови
Буква
1. Який має ознаки запалення (у медичному розумінні); хворобливо збуджений, почервонілий, припухлий.
2. (переносне значення) Наповнений сильним почуттям збудження, запалу, пристрасті; палкий.
3. (застаріле) Який був підпалений або почав горіти; охоплений вогнем.
Приклад 1:
Андрій притискає чоло до заліза ще дужче, щоб остудити розпечений мозок, та остудити його не може, мозок палахкотить несамовито, запалений самим припущенням про зраду, як страшною іскрою. А серце стискається від жалю, від журби, від печалі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”