1. (у геології) що стосується заників — глибоких западин або проваллів у земній корі, утворених внаслідок тектонічних процесів.
2. (у геоморфології) властивий занику, характерний для нього; такий, що знаходиться або утворюється в занику.
Словник Української Мови
1. (у геології) що стосується заників — глибоких западин або проваллів у земній корі, утворених внаслідок тектонічних процесів.
2. (у геоморфології) властивий занику, характерний для нього; такий, що знаходиться або утворюється в занику.
1. (у ботаніці) такий, що має властивість заникати, тобто зникати, відмирати після закінчення вегетаційного періоду (про надземні частини деяких рослин).
2. (у зоології) такий, що має властивість заникати, тобто втягуватися вглиб тіла або заховатися (про органи тварин).
1. (розм.) Починати нишпорити, метушитися, займатися дрібними, часто непотрібними справами.
2. (розм.) Займатися чимось потай, нишком, непомітно для інших.
1. (про рослини) Починати нишпорити, пробиватися з-під землі, давати паростки; заходити, зароджуватися.
2. (переносно, рідко) З’являтися, виникати (про думки, почуття тощо).
1. (діал.) Дія за значенням «заникати»; зникнення, щезання, загибель.
2. (діал.) Місце, де щось заникає (зникає, ховається).
1. (вживається переважно у фразеологізмі) Такий, що заникає, зникає, стає непомітним; невидимий, невловимий.
2. (переносно, рідко) Такий, що легко минає, забувається; мимобіжний, нетривалий.
1. На надто низькому рівні, нижче від необхідного або очікуваного (зазвичай про оцінку, ціну, ставку тощо).
2. У недостатній мірі, недостатньо високо (про ступінь інтенсивності, якості або про положення в просторі).
1. Дуже низький, нижчий за звичайну або очікувану міру, рівень; недостатній.
2. Про ціну, вартість, розцінки тощо: навмисно встановлений нижчим за реальний або прийнятий рівень.
1. (у шитві) Обробляти низ виробу, підгинаючи та пришиваючи край тканини.
2. (перен., розм.) Навмисно знижувати свої показники, стандарти або рівень прагнень, часто для досягнення певної вигоди або уникнення відповідальності.
1. (у шитві, в’язанні) Обробляти низ виробу, пришивати підкладку або облямівку до краю тканини.
2. (переносно, розм.) Завершувати, доводити до кінця якусь справу, роботу; підсумовувати.