Заниватися — діалектний варіант дієслова “занивати”, що означає почати нити, скаржитися, плакатися, нарікати.
-
занивати
1. (розм.) Починати нудно та одноманітно розповідати про щось, часто зі скаргами або наріканнями; заводити нудну розмову.
2. (перен., розм.) Починати видавати одноманітні, нудні звуки (про предмети, інструменти тощо).
-
занечищуватися
1. Ставати брудним, нечистим; забруднюватися, псуватися через потрапляння чогось нечистого, сторонніх речовин.
2. Втрачати моральну чистоту, духовну цілісність; псуватися в моральному плані, опинятися під поганим впливом.
3. (перен., рідк.) Ставати менш чистим, незайманим у фізичному або символічному сенсі (наприклад, про територію, повітря, репутацію).
-
занечищувати
1. Робити нечистим, брудним; забруднювати, псувати чистотою чогось.
2. Перен. Позбавляти моральної чи духовної чистоти; розбещувати, спотворювати.
-
занечищений
1. Такий, що став нечистим, забруднений, опоганився фізично або морально.
2. (у релігійному контексті) Такий, що втратив ритуальну чистоту, став непридатним для священнодійства або порушив релігійні заборони.
3. (переносно) Позбавлений чистоти, цноти; осквернений, збезчещений.
-
занечиститися
1. Стати нечистим, забруднитися, втратити чистоту (у прямому або переносному значенні).
2. Заплямувати свою честь, репутацію; впасти морально, духовно.
-
занечистити
1. Зробити нечистим, забруднити, засмітити фізично; заплямувати.
2. Переносно: морально опорочити, зганьбити, заплямувати чиюсь репутацію або честь.
-
занехаятися
1. Дієслово доконаного виду, розмовне. Втратити опіку, турботу про себе, перестати дбати про свій зовнішній вигляд, здоров’я або стан; занедбатися, запустити себе.
2. Дієслово доконаного виду, розмовне. Прийти в занепад, погіршитися через недогляд або відсутність догляду (про речі, господарство тощо); занедбатися, запуститися.
-
занехаяти
1. Перестати дбати про когось або щось, залишити без належної уваги, піклування, обслуговування; запустити, занедбати.
2. Зневажливо відгукуватися про когось або щось, висловлювати неповагу, зневагу.
-
занехаяність
Стан занедбаності, запущення, недогляду, що виникає через відсутність догляду, уваги або турботи.