• коодиниця

    Коодиниця — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, належить до Зарічненської сільської громади.

  • кообраз

    1. (зоол.) Рідкісна тварина родини віверових (Viverridae), що мешкає в Південно-Східній Азії; азійська цивета (Viverra megaspila).

    2. (палеонт.) Викопний ссавець ряду креодонтів (Hyaenodonta), знайдений у відкладеннях еоцену на території сучасної України.

  • кообмеження

    1. Власна назва української громадської ініціативи, заснованої у 2020 році, що об’єднує волонтерів для надання психологічної, юридичної та іншої підтримки особам, які постраждали від домашнього насильства, а також для просування відповідних законодавчих змін.

    2. (Загальне значення) Процес або результат спільного (колективного) обмеження чогось, встановлення спільних рамок або правил.

  • кообмежений

    1. (геометрія) Про об’єкт (наприклад, кут), величина якого становить 180 градусів (π радіан), тобто є розгорнутим; такий, що доповнює інший кут до повного розгорнутого кута (180°).

    2. (матем., заст.) Те саме, що додатковий (у значенні: такий, що в сумі з іншим дає 90 градусів); синонім до “комплементарний”.

  • кообласть

    1. У математиці, зокрема в теорії категорій — об’єкт, який є двоїстим (категорно дуальним) до поняття області визначення функції або морфізму; у формальній логіці та інформатиці — аналогічно, поняття, двоїсте до області визначення (домену).

    2. У програмуванні та теорії типів — множина можливих значень, які може повертати функція (тип значення, що повертається); діапазон результатів.

  • коніїноній

    Коніїноній — власна назва, що позначає місто в Україні, розташоване в центральній частині Донецької області, адміністративний центр Краматорського району; відоме як промисловий та культурний центр Донбасу.

  • коніїн

    Коніїн — алкалоїд, що міститься в болиголові плямистому (Conium maculatum), безбарвна отруйна рідина з характерним неприємним запахом, подібним до мишачого; хімічно є 2-пропілпіперидином.

  • конічність

    1. Властивість або стан предмета, що має форму конуса; конусоподібність.

    2. Математичний термін, що позначає властивість кривої лінії або поверхні бути конічним перерізом або належати до конічної поверхні.

  • конічний

    1. Який має форму конуса, належить до конуса або пов’язаний з ним.

    2. У математиці: стосовний до конічного перерізу (наприклад, еліпса, параболи, гіперболи).

    3. У ботаніці: який має форму шишки або конуса (наприклад, про квітку, суцвіття).

  • коніцеїн

    Коніцеїн — алкалоїд, що міститься в окремих видах рослин роду болиголов (Conium), структурно та за дією подібний до нікотину, використовується в наукових дослідженнях.

    Коніцеїн — одна з основних отруйних речовин у складі болиголову плямистого (Conium maculatum), що викликає параліч м’язів та пригнічення дихання.