конічний

1. Який має форму конуса, належить до конуса або пов’язаний з ним.

2. У математиці: стосовний до конічного перерізу (наприклад, еліпса, параболи, гіперболи).

3. У ботаніці: який має форму шишки або конуса (наприклад, про квітку, суцвіття).

Приклади вживання

Приклад 1:
Особливість полягає в тому, що кожний циліндричний, конічний або криволінійний елемент сорочки складається з двох однакових частин. Такий підхід дозволяє після утворення виштампувань забезпечити повне дотикання стінки й сорочки під час складання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |