Коніферин — біологічно активний глюкозид (глікозид), що міститься в хвойних рослинах, зокрема в ялиці; є попередником синтезу лігніну.

Коніферин — власна назва конкретної хімічної сполуки (4-[(3-гідрокси-1-пропеніл)-2-метоксифенол] β-D-глюкопіранозид), яка використовується як термін у біохімії та фармакології.

Коністерій — власна назва села в Україні, що входить до складу Білгород-Дністровської міської громади Одеської області; історично — село в Буджацькій татарській орді, згадуване з XVI століття.

Коніоциста — у ботаніці: тип плодового тіла (спородоношення) у деяких грибів, що має вигляд замкнутого мішечка (аскоцисти), всередині якого утворюються конідії (безстатеві спори).

Коніоциста — у зоології: видозмінена клітина у покривах деяких безхребетних тварин (наприклад, у круглих червів), що містить конічне утворення та виконує сенсорну або захисну функцію.

Коніофобія — патологічний, ірраціональний страх пилу, пилових частинок або пилового забруднення, що належить до специфічних фобій.

Коніофаг — організм, що харчується пилом (наприклад, деякі види кліщів, комах або грибів).

Коніофаг — технічний пристрій або система для очищення повітря від пилу (пиловловлювач).

Коніотуберкульоз — професійне захворювання легень, спричинене тривалим вдиханням пилу, що містить мікобактерії туберкульозу, характерне переважно для працівників кінних заводів, конюшень та інших підприємств, пов’язаних з обслуговуванням коней.

Коніотомія — хірургічна операція, різновид трахеотомії, при якій розтин роблять через конічну зв’язку (лат. ligamentum conicum) гортані для створення тимчасового дихального шляху.

Коніокортекс — це спеціалізована зона кори головного мозку, що обробляє інформацію від органів чуття (зокрема, зорових, слухових і соматосенсорних подразників) та характеризується чіткою шаруватою (шарувато-стовпчастою) будовою нейронів.

Коніоз — захворювання легень, спричинене систематичним вдиханням промислового пилу (наприклад, вугільного, кремнієвого, азбестового), що призводить до розвитку фіброзу легеневої тканини.

Коніметр — пристрій для вимірювання кількості пилу в повітрі, що працює на принципі осадження частинок на липкій поверхні.

Коніметр — застаріла назва приладу для кількісного визначення запиленості повітря в гірничих виробках, шахтах.