Словник Української Мови
1. З’єднувати, скріплювати нитками, дротом тощо кілька предметів або частини одного предмета, прокалуючи їх голкою з ниткою.
2. Перен. Об’єднувати, поєднувати різні елементи, частини чогось у єдине ціле.
3. Мед. Накладати шви на рану, розріз або розірвані тканини для їх зрощення.
1. Дія за значенням дієслова “зшивати” — об’єднання, скріплення окремих частин (паперів, тканини, листів тощо) за допомогою нитки, дроту, скоби або іншого кріплення.
2. Медична процедура хірургічного з’єднання країв рани, розрізу або порожнистих органів за допомогою шовного матеріалу (нитка, скоба) з метою їх загоєння.
3. Процес технічного або програмного об’єднання окремих файлів, документів або модулів в єдиний цілісний об’єкт.
1. Який може бути зшитий або призначений для зшивання (про матеріал, папір тощо).
2. Який утворюється шляхом з’єднання, скріплення окремих частин, аркушів за допомогою нитки, дроту, клею тощо (про палітурку, блокнот, книжку, документ).
3. У медицині: такий, що заживає або загоюється шляхом зшивання країв рани.
1. Жінка, яка професійно займається зшиванням паперів, документів, книг або інших матеріалів.
2. Розмовна назва канцелярського пристрою для скріплення паперів — степлера.
3. Застаріле позначення швачки, особливо тієї, що зшиває деталі одягу.
1. Пристрій для механічного з’єднання (зшивання) аркушів паперу, картону або інших матеріалів за допомогою металевих скоб.
2. Робітник, який займається зшиванням (скріпленням) різних матеріалів, наприклад, паперових документів, книжкових блоків або деталей зі шкіри.
Прикметник, що означає призначення для зшивання, скріплення окремих аркушів, листів або частин документів у єдине ціле.
У паперовій справі та канцелярії — стосовний до пристроїв, машинок або приладів для механічного скріплення паперу (наприклад, зшивальна машина, зшивальний апарат).
У медицині (хірургії) — стосовний до інструментів або матеріалів, що використовуються для з’єднання тканин під час операцій (наприклад, зшивальний апарат, зшивальний степлер).
1. Канцелярський пристрій для механічного з’єднання аркушів паперу за допомогою металевих скобок, що пробиваються через матеріал і загинаються з іншого боку; степлер.
2. Розмовна назва для хірургічного інструменту, призначеного для накладання механічних швів (скобок) на тканини під час операцій.
3. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка професійно займається зшиванням чого-небудь (наприклад, паперів, документів).
Діалектний (переважно західний) варіант дієслова “зшерухнути” — різко, з силою штовхнути, зрушити з місця, скинути ударом або поштовхом.
Зшерхлість — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (сучасна адміністративно-територіальна належність може змінюватися).
1. (Про тканину, одяг) Такий, що став шорстким, жорстким, втратив м’якість після прання або носіння.
2. (Переносно, про людину) Згрубілий, втративший колишню чутливість, доброту; зачерствілий.