Словник Української Мови
1. Колір, що є проміжним між червоним і жовтим, нагадує колір кориці, висушеного листя, ґрунту; один з основних кольорів спектру.
2. Стосовний до політичних рухів або ідеологій фашистського, націонал-соціалістичного типу (від кольору форми штурмовиків у Німеччині); фашистський.
3. У складі ботанічних та зоологічних назв: що має забарвлення такого кольору (наприклад, коричнева водорість, бурий ведмідь).
1. Висушена кора коричного дерева (Cinnamomum verum), що використовується як прянощі та лікарський засіб, має характерний солодкувато-гострий смак і аромат.
2. Прянощі, подрібнена до стану порошку висушена кора коричного дерева, що застосовується в кулінарії, хлібопеченні та кондитерській справі.
3. Коричне дерево (Cinnamomum), вічнозелене дерево родини лаврових, кора якого є джерелом однойменної прянощі.
1. Який має колір кориці — світло-коричневий з червонуватим або жовтуватим відтінком.
2. Який містить корицю, приготований з корицею або має її характерний аромат і смак.
3. (У ботаніці) Стосовний до кориці, властивий кориці (наприклад, корицеве дерево).
1. Родина морських промислових риб ряду окунеподібних, що мешкають у тропічних і субтропічних водах світового океану; представники цієї родини (наприклад, корифена, махи-махи).
2. Застаріла назва родини скумбрієвих риб.
1. Який стосується корифенів — роду морських промислових риб родини корифенових, що мешкають у тропічних і субтропічних водах світового океану (напр., корифенова ловля).
2. Який належить до біологічної родини корифенові (Coryphaenidae), до якої входить рід корифени.
1. Жіночий відповідник до слова “корифей” — жінка, яка є видатним діячем у певній галузі знань, мистецтва чи громадського життя; провідна, авторитетна особа.
2. У театрі: провідна акторка, перша акторка в трупі, що виконує найважливіші ролі (застаріле).
3. У давньогрецькому театрі: керівниця хору, яка стояла в першому ряду та задавала тон виконанню.
1. Видатний діяч у певній галузі знань, мистецтва або суспільного життя; провідник, основоположник, піонер.
2. У Стародавній Греції — керівник хору (корифея) у трагедії або комедії, який вів діалог з акторами та іншими учасниками хору.
1. (мистецтво) У давньогрецькому театрі — керівник хору, який виконував проміжні частини трагедій та комедій, вів діалог з акторами та іноді брав участь у дії.
2. (переносно, книжн.) Провідний діяч, найвидатніший представник у якій-небудь галузі знань, мистецтва, суспільного руху тощо; вождь, провісник.
Коритце — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
1. (анатомія) Характеристика форми або будови, що нагадує корито, жолоб; стан, коли орган або частина тіла має увігнуту, видовжену форму, подібну до жолоба.
2. (геологія) Властивість геологічної структури (наприклад, западини, долини) мати витягнуту та увігнуту форму, аналогічну до великого корита або жолоба.