кориф

1. (мистецтво) У давньогрецькому театрі — керівник хору, який виконував проміжні частини трагедій та комедій, вів діалог з акторами та іноді брав участь у дії.

2. (переносно, книжн.) Провідний діяч, найвидатніший представник у якій-небудь галузі знань, мистецтва, суспільного руху тощо; вождь, провісник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |