кориф

[korɪf] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (мистецтво) У давньогрецькому театрі — керівник хору, який виконував проміжні частини трагедій та комедій, вів діалог з акторами та іноді брав участь у дії.

  2. (Література) –

    (переносно, книжн.) Провідний діяч, найвидатніший представник у якій-небудь галузі знань, мистецтва, суспільного руху тощо; вождь, провісник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кориф, р. корифа, д. корифові, з. кориф, о. корифом, м. корифі, к. корифе

Більше записів