1. У християнській традиції — одна з назв апостола Матвія, який, за переказами, відмовився від платні митника, щоб піти за Христом, символізуючи зречення від земних благ заради служіння Богу.

2. У церковнослов’янській та історичній українській книжності — праведна, некорислива людина, яка діє без жадання матеріальної вигоди, без срібла (грошей); безкорисливець.

3. У давньоруській та українській середньовічній писемності — рідкісна назва для лікаря, який лікував безвиплатно, з милосердя.

1. Відсутність серця як органу в живого організму; анатомічна аномалія.

2. Переносно: відсутність співчуття, милосердя, чуйності; жорстокість, бездушність, нечутливість.

Властивість або якість людини, що характеризується відсутністю співчуття, милосердя, доброти; жорстокість, нечутливість до страждань або потреб інших.

Вчинок або поведінка, що свідчить про таку якість; жорстокий, нелюдяний вчинок.

1. Властивість або стан за значенням прикметника “безрідний”; відсутність родичів, роду, сім’ї; самотність у широкому родинному контексті.

2. Застаріле та поетичне: відсутність батьківщини, відчуженість від свого народу або рідної землі; стан людини, позбавленої коренів, національної ідентичності.

1. Людина, яка не має родичів, нащадків або сім’ї; самітня, одинока людина.

2. (переносно) Той, хто не має духовної чи культурної приналежності до свого народу, втратив зв’язок зі своїми коренями, традиціями.

3. (заст., біол.) Організм (рослина або тварина), що не залишає після себе потомства, безплідний.

1. Відсутність рук як частин тіла; стан людини або тварини, що не має рук.

2. Переносно: невміння, нездатність щось робити, брак майстерності або практичних навичок у певній справі.

1. Короткий верхній одяг без рукавів, який носять поверх сорочки або светра, зазвичай на ґудзиках або блискавці.

2. Легка, часто трикотажна, плечова частина жіночої білизни без рукавів.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

Власна назва науково-фантастичного роману українського письменника Валерія Шевчука, вперше опублікованого у 2005 році, де “Безроторність” є центральною філософською категорією та назвою утопічної цивілізації, позбавленої насильства, агресії та внутрішніх суперечностей (“роторів”).

У контексті твору та його аналізу — філософсько-утопічний термін, що означає стан ідеальної гармонії, соціальної рівноваги, повної відсутності руйнівних конфліктів і хаосу в суспільстві, світі чи свідомості.

Власна назва, що позначає філософський термін, запроваджений українським мислителем Григорієм Сковородою для позначення неістинного, матеріального, тлінного світу, який є лише тінню або віддзеркаленням вічного, духовного світу (“Божої реальності”).