безрідність

1. Властивість або стан за значенням прикметника “безрідний”; відсутність родичів, роду, сім’ї; самотність у широкому родинному контексті.

2. Застаріле та поетичне: відсутність батьківщини, відчуженість від свого народу або рідної землі; стан людини, позбавленої коренів, національної ідентичності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |