безрідник

[bɛzridnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка не має родичів, нащадків або сім’ї; самітня, одинока людина.

  2. (Соціологія) –

    (переносно) Той, хто не має духовної чи культурної приналежності до свого народу, втратив зв’язок зі своїми коренями, традиціями.

  3. (Біологія) –

    (заст., біол.) Організм (рослина або тварина), що не залишає після себе потомства, безплідний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безрідник, р. безрідника, д. безрідникові, з. безрідника, о. безрідником, м. безрідникові, к. безріднику

Більше записів