Словник Української Мови
1. (істор.) Посада або обов’язки авдитора (військового чиновника для розгляду судових справ у війську).
2. (заст.) Дія за значенням «авдитувати»; перевірка фінансово-господарської діяльності, обліку та звітності підприємств, установ, організацій; аудит.
1. Стосунний до авдитора (особи, яка займається перевіркою фінансової та господарської діяльності організацій), призначений для неї або властивий їй.
2. Стосунний до авдиту (систематичної, незалежної перевірки фінансової звітності, обліку, діяльності тощо), пов’язаний з ним.
1. (геологія, геоморфологія) Прибережна зона шельфу, розташована між береговою лінією та внутрішньою межею шельфу, що характеризується найменшими глибинами та найбільшим впливом суходільних процесів (алювіальний винос, хвильова дія).
2. (геологія нафти і газу) Передшельфова зона, перехідна область між континентальним шельфом і континентальним схилом, що має важливе значення для формування осадових басейнів і нафтогазоносних родовищ.
1. Розмовна назва служби аварійної технічної допомоги на дорогах, яка займається евакуацією транспортних засобів, що зламалися або потрапили в ДТП.
2. Розмовне позначення самого автомобіля (евакуатора) аварійної служби, зазвичай з характерним жовтим кольором та проблисковими маячками.
3. У побуті — розмовна назва будь-якої служби швидкого реагування для усунення аварійних ситуацій (наприклад, аварійна газова служба, аварійна житлово-комунальна служба).
1. У спосіб, що характеризується аварійним станом, несправністю; у режимі, призначеному для дій у надзвичайних ситуаціях або для запобігання аварії.
2. Дуже швидко, негайно, у форс-мажорному режимі, коли ситуація вимагає невідкладного втручання.
1. Який стосується організації та здійснення оперативного контролю, координації та управління діями з ліквідації аварій, нещасних випадків або інших надзвичайних ситуацій, а також служби або підрозділу, що цим займається.
2. Який належить до аварійно-диспетчерської служби або пов’язаний з її діяльністю, призначений для цієї служби.
1. Призначений для усунення аварій та здійснення негайних ремонтних робіт, що виконується у разі раптової поломки або пошкодження.
2. Стосується спеціальної служби, підрозділу або бригади, які цілодобово чергують та відновлюють роботу об’єктів, комунікацій, обладнання після аварій.
1. Призначений для проведення аварійних та рятувальних робіт, спрямованих на ліквідацію наслідків катастроф, аварій, пошук і порятунок людей.
2. Стосується спеціальних формувань, служб, засобів або техніки, що виконують такі завдання.
1. Представник аварської народності, етнічної групи, що проживає переважно в Дагестані (Російська Федерація) та є корінним населенням цього регіону.
2. Учень або послідовник Аваруї, центральної фігури в релігійно-філософському вченні «Книги Урантії», що постає як Синове Божество та Творець всесвіту.
1. Авга — у давньогрецькій міфології: дочка аркадського царя Алея, жриця богині Артеміди, мати героя Телефа від Геракла.
2. Авга — рідковживана назва для самки вівці (овецьки), вівця; синонім до слова “вівця”.