1. Фахівець, який займається розкроєм матеріалів (тканини, шкіри тощо) для подальшого пошиття одягу, взуття або інших виробів.
2. Робітник на виробництві, що виконує операцію розкрою заготовок із різних матеріалів за шаблонами або кресленнями.
-
закрійний
1. Який стосується закрію, призначений для нього.
2. Який має відношення до професії закрійника або процесу розкрою матеріалу.
-
закрій
1. (у швейному, кравецькому виробництві) процес розкроювання тканини, шкіри тощо за лекалами або викрійками для подальшого пошиття виробу.
2. (у швейному, кравецькому виробництві) комплект усіх деталей крою, вирізаних із матеріалу для певного виробу.
3. (переносно) спосіб, манера, характер здійснення чого-небудь, особливо творчої праці; авторський стиль, підхід.
-
закрякатися
1. (про качку) Почати крякати, видавати характерні звуки, властиві качкам.
2. (перен., розм.) Почати голосно, невиразно або невдоволено говорити, скаржитися; забалакати.
-
закрякати
1. Почати крякати, видати характерний звук, подібний до крику качки.
2. Розмовно, про людину: почати говорити хрипким, невиразним голосом, нагадуючи крякання.
-
закрючка
Закрючка — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
-
закрюкатися
1. (розм.) Померти, загинути (первісно — про птаха, який закрючився, тобто підібрав лапи під себе перед смертю).
2. (перен., розг.) Сильно втомитися, знесилитися до такого стану, що людина ледве рухається або падає без сил.
-
закрюкати
1. Почати крюкати, видавати характерні звуки, подібні до крику крука або ворони.
2. Розмовне, образне. Почати говорити хрипким, неприємним голосом; захрипіти від хвороби або знесилення.
3. Розмовне, образне. Почати плакати, скаржитися, нарікати (часто з відтінком невдоволення).
-
закручуватися
1. Обертатися навколо своєї осі або по колу; намотуватися, накручуватися на щось.
2. Ставати складним, заплутаним; набирати інтенсивності, напруженості (про події, ситуації).
3. Розмовне. Поспішати, починати діяти швидше та енергійніше.
4. Розмовне. Вступати в близькі стосунки з кимось, заводити роман.
5. Технічне. Закріплюватися шляхом обертання (про різьбове з’єднання, гайку тощо).
-
закручувати
1. Обертаючи, щільно намотувати, накручувати щось навколо чогось або закріплювати обертанням.
2. Закріплювати, затягувати обертанням (гвинта, гайки, кришки тощо).
3. Повертаючи, згортати, скручувати (наприклад, папірець, хустку).
4. Робити круті, звивисті (про дорогу, річку); спрямовувати кудись кружним шляхом.
5. Розмовне. Посилювати, загострювати (напруженість, контроль, вимоги).
6. Розмовне. Починати здійснювати щось енергійно, інтенсивно або з примусом.