Словник Української Мови
1. Фахівець, який відповідає за зберігання, підготовку, ремонт та видачу акторам театральних, кінематографічних чи інших сценічних костюмів.
2. Приміщення, шафа або спеціальна кімната в театрі, на кіностудії тощо, де зберігаються та обслуговуються костюми.
1. Комплект верхнього одягу, що складається з піджака (або жакета) та спідниці або штанів, зшитих з одного матеріалу, часто призначений для офіційних, ділових або урочистих випадків.
2. Верхній одяг певного призначення або стилю (наприклад, спортивний костюм, купальний костюм, костюм для сну).
3. Одяг, маскарадний або театральний одяг, що зображає когось або щось (наприклад, карнавальний костюм, історичний костюм).
4. У ботаніці — зовнішній, часто захисний, шар або покрив (наприклад, костюм насінини).
1. Стосунковий до костьолу (католицького храму), що належить до нього або відбувається в ньому.
2. Стосунковий до католицької церкви як інституції, пов’язаний з нею; католицький.
1. Католицький храм, церква (переважно римо-католицька).
2. (переносне значення) Католицька церква як релігійна організація, католицизм.
1. Прізвище білоруського та українського походження, утворене від імені Кость (Костянтин).
2. Назва кількох географічних об’єктів (наприклад, села) в Україні та Білорусі.
3. У місцевій топоніміці — назва, що може позначати урочище, гору або іншу місцевість, історично пов’язану з носіями цього прізвища.
1. Тверда опорно-рухова тканина в тілі хребетних тварин і людини, що утворює скелет; окремий елемент такого скелета (кістка).
2. Матеріал, з якого виготовляють різні предмети (наприклад, ґудзики, ручки, прикраси) — кістка тварин.
3. Гральна кістка (зазвичай у множині: кості) — маленький кубик з позначками від 1 до 6 на гранях, що використовується в азартних іграх.
4. Заст. або поет. Про людину, її тіло, життя, походження (часто у множині: кості).
Костуряка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
Костуряка — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.
Костурець — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.
1. (діал.) Велика кістка, особливо в туші тварини; кістяк, скелет.
2. (перен., розм.) Про дуже худу, кістляву людину.
3. (перен., розм.) Основа, каркас, основа чогось; те, що становить суть, ядро.
1. Товста палиця, кийок, який використовують як опору при ходьбі, особливо в горах або людьми похилого віку.
2. Розмовна назва тростини, палиці, часто з потовщенням або вигином на кінці для зручності.
3. Переносно: про людину або тварину, дуже худу, з тонкими, наче палиці, кінцівками.