1. З великими зусиллями, ледве, ледь-ледь.
2. Дуже мало, ледь, тільки-но (про кількість або ступінь).
3. Дуже повільно, ледь, ледве-ледве (про швидкість або інтенсивність дії).
Словник Української Мови
1. З великими зусиллями, ледве, ледь-ледь.
2. Дуже мало, ледь, тільки-но (про кількість або ступінь).
3. Дуже повільно, ледь, ледве-ледве (про швидкість або інтенсивність дії).
Заледащітися — дієслово, що означає стати ледачим, обленитися, втратити працездатність або охоту до роботи, перетворитися на ледащо.
Заледащіти — дієслово, утворене від власної назви «Ледащо» (прозвище персонажа з творів українського письменника Остапа Вишні), що означає: стати схожим на Ледаща; поводитися так, як характерно для цього літературного персонажа — егоїстично, егоцентрично, з егоїстичними витівками та претензіями на особливу увагу, часто з відтінком комічності.
Заледащіти — (у розширеному, загальновживаному значенні) поводитися егоїстично, вимагаючи до себе підвищеної уваги, виявляти дивацтва або капризність, наслідуючи манеру поведінки літературного персонажа Ледаща.
Залеглість — властивість гірських порід, корисних копалин тощо залягати в земній корі під певним кутом до горизонту; кут нахилу пласта до горизонтальної площини.
Залеглість — стан залягання, розташування чого-небудь (наприклад, ґрунтових вод, коріння рослин) на певній глибині або в певному положенні.
1. (Про тварину) Така, що залягла, сховалася в укритті, затаїлася.
2. (Перен., про людину) Така, що переховується, ховається від влади або переслідування.
3. (У геології) Про шар, пласт, поклад корисних копалин: розташований під земною поверхнею, у надрах.
1. (розм.) Легко, без особливих зусиль, без труднощів.
2. (перен.) Безвідповідально, несерйозно, поверхнево (ставитися до чогось).
Залегкий — такий, що є занадто легким, недостатньо вагомий або серйозний (про предмет, вчинок, думку тощо).
1. (розм.) Занадто довго або набридливо говорити про щось, займатися лебонями; забалакатися.
2. (перен., розм.) Захоплюючись чимось, затриматися, загаятися, провести час за якоюсь справою довше, ніж планувалося.
1. Почати лебоніти, тобто говорити лестощі, улесливі слова; зачарувати когось солодкими промовами.
2. (У значенні, близькому до «заговорити») Розпочати балаканину, довгу чи набридливу розмову; затягти розмову на якусь тему.
Залебедітися — діалектне дієслово, що означає довго, настирливо або плаксиво просити, благати, клопотати про щось, часто з відтінком докучливості.