Бензиноуловлювач — спеціальна технічна система або пристрій, призначений для збору, утримання та запобігання випаровуванню паливних продуктів (зокрема бензину) на автозаправних станціях, у резервуарах, під час наливання чи транспортування, з метою збереження палива та захисту навколишнього середовища.

Бензиноуловлювач — власна назва конкретної моделі, марки або типу промислового обладнання, що виконує функцію уловлювання парів бензину.

1. Спеціально обладнане приміщення, резервуар або комплекс споруд для зберігання бензину та інших нафтопродуктів, як правило, у великих обсягах.

2. Технічна споруда (підземна або наземна) на підприємствах нафтопереробної промисловості, автозаправних станціях, в авіаційних і військових частинах, призначена для прийому, зберігання та відпустки пального.

Трубопровід для транспортування бензину на значні відстані.

Пристрій для вимірювання кількості бензину, що витрачається двигуном або подається в нього; витратомір бензину.

1. Двигун внутрішнього згоряння, що працює на бензині та призначений для виробництва механічної енергії; синонім до “бензиновий двигун”.

2. Рідкісна, застаріла назва для автомобіля або іншої машини, що приводиться в рух таким двигуном.

Бензиновловлювач — спеціальний пристрій або технічна система, призначена для уловлювання, збору та утримання парів бензину чи інших легкозаймистих рідких вуглеводнів з метою запобігання їх випаровуванню в атмосферу, повторного використання або утилізації. Зазвичай застосовується на автозаправних станціях, у резервуарах для зберігання палива та на нафтопереробних підприємствах.

Бензиновимірник — пристрій для вимірювання кількості бензину в баку автомобіля або іншого транспортного засобу; покажчик рівня палива.

1. Розмовна назва автозаправної станції (АЗС), де продають пальне для автомобілів, зокрема бензин і дизель.

2. Розмовна назва спеціалізованого магазину або відділу, де продають пально-мастильні матеріали (бензин, мастила тощо).

3. У просторіччі — пляшка або інша тара, призначена для зберігання або перевезення бензину.

Спеціальний вид бензину, що характеризується високою здатністю розчиняти органічні сполуки (олії, жири, смоли, лаки), завдяки чому широко застосовується в промисловості як технічний розчинник для очищення, обезжирювання та розведення.

Легкозаймиста рідка суміш вуглеводнів, отримана при перегонці нафти, яка за фракційним складом та властивостями (низька температура кипіння, висока леткість) призначена переважно не для використання як паливо, а як активний розчинник у хімічній, лакофарбовій та інших галузях.

Легкозаймиста рідка суміш вуглеводнів, що отримується перегонкою нафти та використовується переважно як паливо для двигунів внутрішнього згоряння.

Розмовна назва для моторного бензину як товарного продукту, що продається на автозаправних станціях.