бензиноуловлювач

[bɛnzɪnouloʋljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Бензиноуловлювач — спеціальна технічна система або пристрій, призначений для збору, утримання та запобігання випаровуванню паливних продуктів (зокрема бензину) на автозаправних станціях, у резервуарах, під час наливання чи транспортування, з метою збереження палива та захисту навколишнього середовища.

  2. (Техніка) –

    Бензиноуловлювач — власна назва конкретної моделі, марки або типу промислового обладнання, що виконує функцію уловлювання парів бензину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бензиноуловлювач, р. бензиноуловлювача, д. бензиноуловлювачеві, з. бензиноуловлювач, о. бензиноуловлювачем, м. бензиноуловлювачеві, к. бензиноуловлювачу

Більше записів