бензиновловлювач

[bɛnzɪnoʋloʋljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Бензиновловлювач — спеціальний пристрій або технічна система, призначена для уловлювання, збору та утримання парів бензину чи інших легкозаймистих рідких вуглеводнів з метою запобігання їх випаровуванню в атмосферу, повторного використання або утилізації. Зазвичай застосовується на автозаправних станціях, у резервуарах для зберігання палива та на нафтопереробних підприємствах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бензиновловлювач, р. бензиновловлювача, д. бензиновловлювачеві, з. бензиновловлювач, о. бензиновловлювачем, м. бензиновловлювачеві, к. бензиновловлювачу

Більше записів