1. Мінерал, водний арсенат міді з групи олівеніту, що утворює зелені кристали або щільні агрегати; зустрічається в зоні окиснення родовищ міді.

2. Рідкісна колекційна мінералогічна різновидність, названа на честь озера Балхаш у Казахстані, поблизу родовищ якого була вперше знайдена.

1. (діал.) Великі, грубі, незграбні руки.

2. (діал., зневажл.) Про людину з великими, незграбними руками або загалом про незграбну, грубу людину.

3. (діал.) Великі, товсті пальці.

1. Дія за значенням дієслова “балувати”; надмірне пещення, потурання чиямось примхам, звичкам, часто зі шкодою для виховання.

2. Рідкісне вживання: дія за значенням дієслова “балувати” у значенні “псувати, ламати, пошкоджувати”.

1. Представник корінних народів, що населяють країни Балтійського регіону (Литву, Латвію, Естонію), а також історичні області на східному узбережжі Балтійського моря.

2. Уроженець або житель Балтії (Прибалтики) незалежно від національності.

3. (Іст.) Специфічна назва для латвійців або литовців у часи Російської імперії та СРСР, коли термін “балтійські народи” часто вживався щодо цих двох етнічних груп (іноді включаючи естонців).

Балтіос — власна назва коня, який належав Олександру Македонському; один з улюблених бойових конів полководця, відомий за античними джерелами.

1. Балтош — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі; входить до складу Кольчинської селищної громади.

2. Балтош — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Боржава, розташована в Закарпатській області.

1. Галузь мовознавства, що вивчає балтійські мови (литовську, латиську, давньопруську тощо), їхню структуру, історію, діалекти та взаємозв’язки з іншими мовними сім’ями.

2. Сукупність наук (мовознавства, історії, археології, етнографії, фольклористики), присвячених комплексному дослідженню балтійських народів та їхньої культури.

1. Загальна назва групи індоєвропейських народів, що населяли в давнину південно-східне узбережжя Балтійського моря та збереглися в сучасних литовцях і латишах (латишів).

2. Представники цих народів.

1. Місто в Україні, адміністративний центр Балтської міської громади та Балтського району в південно-західній частині Одеської області, розташоване на річці Кодима.

2. Річка в Україні, права притока Синюхи (басейн Південного Бугу), що протікає територією Кіровоградської та Одеської областей.

3. (іст.) Назва ручної холодної зброї — невеликої сокири з молоткоподібним обухом або обухом у вигляді бойка, яка була поширена у козаків, а також у народів Східної Європи та Османської імперії.

1. (заст.) Розваги, забави, веселощі; гульня, гульбище.

2. (заст., перев. мн.) Святкові дні, свято; бенкет, пирування.