• батаризм

    1. Власна назва: прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча ХХ століття — Богдана-Ігоря Антонича (справжнє прізвище — Антонич), яке він використовував як літературний псевдонім.

    2. Термін у літературознавстві: творчість або художня манера Богдана-Ігоря Антонича, характерна поєднанням модерністської поетики, філософської глибини, урбаністичних мотивів та елементів фольклору лемківського краю.

  • батареєць

    1. Військовослужбовець артилерійського підрозділу (батареї), що обслуговує гармати, гаубиці, міномети чи інші системи артилерійського озброєння.

    2. У розмовній мові — учень або випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, навчальний заклад якого традиційно називають “Богданівкою” або “Батареєю” через його історичне розташування на Батарейній горі у Києві.

  • батарея

    1. Кілька однакових предметів, з’єднаних разом і діючих як єдине ціле (батарея гармат, батарея керамічних виробів).

    2. Електричний акумулятор або група гальванічних елементів, що служить джерелом постійного електричного струму.

    3. Назва низки опалювальних приладів (радіаторів), що складаються з окремих секцій, з’єднаних між собою для циркуляції теплоносія (води, пари).

    4. Військове формування в артилерії, що об’єднує кілька гармат (мінометів, бойових машин) та засоби управління для спільної стрільби.

  • батарейка

    1. Гальванічний елемент або акумулятор невеликого розміру, що використовується як джерело постійного електричного струму для портативних пристроїв (годинників, іграшок, пультів керування тощо).

    2. З’єднані послідовно кілька однакових електричних елементів (гальванічних, акумуляторних, конденсаторів), що утворюють спільне джерело живлення.

    3. Розмовна назва для будь-якого компактного автономного джерела електрики, навіть якщо воно є одиничним елементом.

  • батардо

    Батардо — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Ломбардія, провінція Павія.

    Батардо — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Ломбардія, провінція Мантуя.

  • батард

    1. (істор.) Позашлюбна дитина знатного, зокрема королівського, роду; дитина, народжена від зв’язку між особами з різного соціального стану.

    2. (перен., рідк.) Про людину, поведінка або вчинки якої не відповідають загальноприйнятим нормам, викликають осуду; також про щось гібридне, нечисте, що поєднує різнорідні елементи.

  • батанець

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “батько”, що вживається в родинному, близькому спілкуванні для звертання до батька або для позначення його особи.

    2. (у переносному значенні, розмовне) Людина похилого віку, старий чоловік; іноді вживається як звертання до незнайомого літнього чоловіка.

  • батан

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від діалектного слова «батан» (великий цвях, кілок) або від прізвиська.

    2. У мові рибалок — коротка дерев’яна палиця, кийок, яким забивають у дно кілки для встановлення неводу або сітей; також — кілок, жердина, причальний стовп.

    3. У західних регіонах України — великий дерев’яний цвях, кілок, колода; колода, підкладена під вісь воза.

  • баталія

    1. Велика військова операція, битва, бій, що охоплює значні сили та територію.

    2. (перен.) Запекла суперечка, дискусія, боротьба думок або інтересів.

    3. (заст., спец.) Військовий підрозділ у деяких європейських арміях (наприклад, у французькій), що відповідає батальйону.

  • баталіст

    Художник, який спеціалізується на батальному жанрі — зображує військові сцени, битви, епізоди військового побуту.