балтієць

[bɑltijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Представник корінних народів, що населяють країни Балтійського регіону (Литву, Латвію, Естонію), а також історичні області на східному узбережжі Балтійського моря.

  2. (Географія) –

    Уроженець або житель Балтії (Прибалтики) незалежно від національності.

  3. (Історія) –

    (Іст.) Специфічна назва для латвійців або литовців у часи Російської імперії та СРСР, коли термін “балтійські народи” часто вживався щодо цих двох етнічних груп (іноді включаючи естонців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балтієць, р. балтійця, д. балтійцеві, з. балтійця, о. балтійцем, м. балтійцеві, к. балтійцю

Більше записів