1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.

2. (діал.) Зменшувально-пестлива форма від слова “борода”, що вживається для позначення невеликої або гумористичної борідки.

3. (іст., заст.) Назва деяких населених пунктів або місцевостей (наприклад, урочищ), що походить від прізвища або прізвиська перших поселенців або характерної риси місцевості.

1. Рід птахів родини яструбових, представники якого мають характерні пір’яні “вуса” біля дзьоба; також загальна назва птахів цього роду, зокрема бородача-ягнятника.

2. Рід рослин родини тонконогових (злаків), що мають волохаті колоски, схожі на борідку; також загальна назва цих рослин.

3. Рід грибів родини герицієвих, що мають плодове тіло з довгими, звисаючими шипиками, схожими на бороду; також загальна назва цих грибів, зокрема гериція гребеняста.

4. Рід комах родини справжніх коників, представники якого мають на тілі численні вирости, що нагадують волосся; також загальна назва цих комах.

5. Застаріле або розмовне позначення людини з густою, великою бородою.

1. Властивість за значенням прикметника “бородатий”; наявність бороди у людини.

2. Заст. Вживається як складова частина народних назв деяких рослин, що мають волосисті, схожі на бороду частини (наприклад, “бородатість звичайна” — народна назва рослини з родини злакових).

1. (діал.) Те саме, що бородавник — рослина з родини айстрових, яка має жорстке волосисте стебло та жовті квіти; звичайно татарник (Arctium tomentosum).

2. (діал., переносно) Про людину з густою, неохайною бородою.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від загального іменника “борода” або прізвиська “Бородай”.

2. У місцевій топоніміці може вживатися як власна назва для позначення певної місцевості, урочища або іншого географічного об’єкта, пов’язаного з носіями такого прізвища або зовнішніми ознаками місцевості (наприклад, “Бородайова балка”).

1. Властивість або стан того, що має бородавки, покрите бородавками; шорсткість, нерівність поверхні, що нагадує бородавки.

2. Мед. Патологічна зміна шкіри або слизової оболонки, що характеризується утворенням численних бородавок.

3. Бот. Морфологічна ознака рослин (наприклад, стебла, плодів, насіння), що виражається у наявності дрібних горбкуватих виступів, схожих на бородавки.

1. Властивість за значенням прикметника “бородавчастий”; наявність бородавок, горбків, виступів на поверхні чого-небудь.

2. Мед. Стан шкіри, що характеризується утворенням численних бородавок як симптома певного захворювання.

3. Бот. Морфологічна ознака рослин, зокрема плодів, що полягає в наявності на їхній поверхні дрібних виступів, схожих на бородавки.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “бородавка” — невелика ділянка потовщеної, ороговілої шкіри, що має випуклу форму та зазвичай має вірусне походження.

2. У ботаніці — невелике округле потовщення або виступ на стеблі, листку, корі деяких рослин.

3. У зоології — невелика рогова або шкіряна випуклість на тілі деяких тварин (наприклад, у жаб).

1. Рослина роду бородавник (Lapsana) родини айстрових, звичайний вид — бородавник звичайний (Lapsana communis), однорічна трав’яниста рослина з дрібними жовтими квітками, що росте як бур’ян.

2. Народна назва деяких видів рослин, зокрема бородавника звичайного, чия назва пов’язана з уявленням про можливе використання соку для лікування бородавок.

1. Властивість або стан, що характеризується подібністю до бородавки (невеликого рогового або м’якотного виросту на шкірі), зазвичай стосується зовнішнього вигляду, форми або структури.

2. У ботаніці — морфологічна ознака рослин, їх органів або поверхонь, що вкриті дрібними, жорсткими, округлими виступами, які нагадують бородавки.

3. У зоології — характерна риса будови шкірних покривів у деяких тварин (наприклад, у жаб, плазунів), що мають численні щільні утворення, подібні до бородавок.