1. Музикант, який грає на баяні; виконавець музичних творів на цьому інструменті.
2. (переносне значення) Людина, яка часто розповідає давно відомі, застарілі або нецікаві історії, анекдоти; нудний оповідач.
Словник Української Мови
1. Музикант, який грає на баяні; виконавець музичних творів на цьому інструменті.
2. (переносне значення) Людина, яка часто розповідає давно відомі, застарілі або нецікаві історії, анекдоти; нудний оповідач.
1. Дія за значенням дієслова “баяти”; розповідання, оповідання, часто казкового або фантастичного змісту.
2. Розмова, бесіда, частіше тривала або несуттєва; базікання.
3. Заст. Ворожіння, пророкування; передбачення.
1. Музичний інструмент, різновид гармоніки з хроматичним звукорядом, що має кнопки для правої руки (мелодія) та кнопки-баси для лівої руки; широко використовується у народній та естрадній музиці.
2. (переносне значення) Про людину, яка вміло та красномовно розповідає історії, часто епічного чи героїчного змісту; співзвучно зі значенням старослов’янського слова “баяти” — розповідати, казати.
3. (сучасний інтернет-сленг) Стара, вже відома багатьом інформація, жарт, анекдот або картинка, що повторно публікується або розповідається як нова; застарілий мем.
1. Індійська танцівниця та співачка, часто при храмі, яка вважалася присвяченою божеству та виконувала ритуальні танці під час релігійних церемоній і свят.
2. У європейській культурі XIX–XX століть — назва артистки балету, яка виконує партію східної (зокрема індійської) танцівниці або виступає в оригінальному «східному» номері; також — сама така роль або танцювальний номер.
1. Індійська танцівниця та співачка при храмі, що виконує ритуальні танці (зазвичай присвячені божеству Крішні); храмова танцівниця, девадасі.
2. У європейській культурі XIX–XX ст. — назва професійної танцівниці (часто східного походження), що виступає з сольними номерами, або артистки балету, яка виконує характерні партії в «східних» сюжетах.
1. (у міфології) Зла душа, злий дух у народних віруваннях, що вважався причиною хвороб, особливо дитячих; також уживається як лайливе слово.
2. (у фольклорі) Фантастична істота, потвора, яку згадують у замовляннях, казках або як залякування для дітей.
3. (переносно, розм.) Про злу, сварливу жінку.
Баюристість — властивість за іменем Баюри, що стосується творчості чи спадщини української письменниці Наталії Баюри (справжнє прізвище — Баюра-Бернадська); характерні риси, ідеї або стилістичні особливості, притаманні її літературним творам.
1. Глибока яма, западина, яр, зазвичай заповнені водою; болотиста місцина.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
3. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, балок, річок) в Україні.
1. Баші — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі.
2. Баші — власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, Вижницькому районі.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від діалектного слова “башур” (див. значення 2) або через фонетичну адаптацію інших прізвищ.
2. (Діал.) Непорядний, неохайний, брудна людина; базіка, базікун. Вживається переважно в західних регіонах України.