бая

[bɑjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Міфологія) –

    (у міфології) Зла душа, злий дух у народних віруваннях, що вважався причиною хвороб, особливо дитячих; також уживається як лайливе слово.

  2. (Література) –

    (у фольклорі) Фантастична істота, потвора, яку згадують у замовляннях, казках або як залякування для дітей.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, розм.) Про злу, сварливу жінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бая, р. баї, д. баї, з. баю, о. баєю, м. баї, к. бає

Більше записів