бородач

[borodɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рід птахів родини яструбових, представники якого мають характерні пір’яні “вуса” біля дзьоба; також загальна назва птахів цього роду, зокрема бородача-ягнятника.

  2. (Ботаніка) –

    Рід рослин родини тонконогових (злаків), що мають волохаті колоски, схожі на борідку; також загальна назва цих рослин.

  3. (Біологія) –

    Рід грибів родини герицієвих, що мають плодове тіло з довгими, звисаючими шипиками, схожими на бороду; також загальна назва цих грибів, зокрема гериція гребеняста.

  4. (Зоологія) –

    Рід комах родини справжніх коників, представники якого мають на тілі численні вирости, що нагадують волосся; також загальна назва цих комах.

  5. (Лінгвістика) –

    Застаріле або розмовне позначення людини з густою, великою бородою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бородач, р. бородача, д. бородачеві, з. бородача, о. бородачем, м. бородачеві, к. бородачу

Більше записів