Який має кругле, повне обличчя.
-
круглозагинальний
1. (про інструмент) Призначений для загинання або обробки металевих деталей, листів тощо з наданням їм округлої, циліндричної або дугоподібної форми.
2. (про верстат, пристрій) Який здійснює операцію круглого загинання металу, згинає заготовку по колу або дузі.
-
круглодонний
1. Який має кругле дно, заокруглену нижню частину (про посуд, судину тощо).
2. У біології: що має округлу основу або форму (про листя, плоди, органи рослин).
-
круглогубці
Ручний слюсарно-монтажний інструмент у вигляді щипців з довгими, тонкими та конічними губками, робоча поверхня яких має круглий або овальний переріз, призначений для згинання, формування та утримання дроту, дрібних металевих деталей тощо.
-
круглоголовість
Круглоголовість — у біології, антропології та медицині: форма голови, за якої череп у горизонтальному перерізі наближається до кола, тобто його поперечний діаметр незначно відрізняється від поздовжнього; брахіцефалія.
Круглоголовість — у переносному значенні: обмеженість, вузькість поглядів, консерватизм у мисленні (застаріле, книжне).
-
круглоголовка
1. Рід ящірок родини агамових, що поширені в пустельних та напівпустельних регіонах Азії, характеризуються округлою, короткою головою (Phrynocephalus).
2. Розмовна назва деяких видів риб родини головешкових, що мають велику округлу голову, зокрема головешка-ротань (Perccottus glenii).
3. Переносно — про людину з незвичайно круглою формою голови.
-
круглоголовий
1. Який має круглу голову (про людину, тварину).
2. У біологічній систематиці: складова частина наукової назви деяких видів тварин, що вказує на характерну округлу форму голови (наприклад, круглоголова ящірка, круглоголовий дельфін).
-
кругловидість
1. Властивість геометричних тіл або об’єктів, що мають форму, близьку до кулі або круга.
2. У техніці та матеріалознавстві — характеристика частинок (наприклад, піску, щебеню), що визначається ступенем їхньої близькості до сферичної форми.
-
кругловидий
1. (Про обличчя) такий, що має округлу, м’яку форму з повними щоками.
2. (У ботаніці, про листя, пелюстки тощо) такий, що має форму, наближену до кола, широкоовальний.
-
кругловиденький
Кругловиденький (прикметник) — такий, що має округлу, наближену до круга форму; круглуватий.