круглолиций
[kruɦlolɪt͡sɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
Який має кругле, повне обличчя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. круглолиций, р. круглолицього, д. круглолицьому, з. круглолицього, о. круглолицим, м. круглолицім