круглогубці

[kruɦloɦubt͡si] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Ручний слюсарно-монтажний інструмент у вигляді щипців з довгими, тонкими та конічними губками, робоча поверхня яких має круглий або овальний переріз, призначений для згинання, формування та утримання дроту, дрібних металевих деталей тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круглогубці, р. круглогубців, д. круглогубцям, з. круглогубці, о. круглогубцями, м. круглогубцях, к. круглогубці

Більше записів