Словник Української Мови
Освинцювальник — рідкісний термін, що позначає фахівця або робітника, який займається освинцюванням — покриттям поверхні тонким шаром свинцю для захисту від корозії, отруйних речовин або з іншими технічними цілями.
Освинцювальник — технологічне пристосування або машина, призначена для автоматизованого нанесення шару свинцю на поверхні виробів.
1. Технологічний процес покриття поверхні металевого виробу тонким шаром свинцю для захисту від корозії або з іншими технічними цілями.
2. У гірничій справі — процес закріплення (тампонування) свердловин шляхом закачування в них свинцевої суміші.
3. У збройовій справі — історична назва процесу вкриття кулі свинцевою оболонкою для запобігання зносу стовбура гвинтівки.
Покрити поверхню металу тонким шаром свинцю для захисту від корозії або з іншими технічними цілями.
Забруднити, отруїти свинцем або його сполуками (про навколишнє середовище, воду тощо).
Перен. Надати чомусь важкого, млявого, пригніченого характеру; обтяжити.
1. (про людину) Набути ознак свинцевого отруєння внаслідок тривалого впливу сполук свинцю на організм; отруїтися свинцем.
2. (переносно, розм.) Стати важким, неповоротким, млявим; набратися свинцю (про частини тіла, почуття тощо).
1. Який зазнав освистування, став об’єктом свисту, ворожих вигуків або голосного несхвалення з боку публіки, натовпу.
2. Перен. Який викликав різке несхвалення, сувору критику або став предметом загального зневажливого ставлення.
1. Виразити несхвалення, осуд або презирство голосними вигуками, свистом, гуканням під час публічного виступу, вистави тощо.
2. Перен. рідк. Піддати різкій критиці, суворому осудженню.
1. Отримати свист як вияв несхвалення, невдоволення або глузування від присутніх (про виконавця, виступ, виконання тощо).
2. Зазнати різкої критики, суспільного осуду або осудження (про ідею, вчинок, твір мистецтва тощо).
1. Дія за значенням дієслова “освистувати” — вираження несхвалення, протесту або зневаги за допомогою свисту, часто під час публічних виступів, вистав тощо.
2. Публічне вираження несхвалення або осуду шляхом колективного свисту на концерті, мітингу, спектаклі або іншому заході.
1. Виражати несхвалення, осуд або протест за допомогою свисту, переважно під час публічних виступів, вистав, виступів спортсменів тощо.
2. Свистом давати знак, сигнал про щось або когось.
1. Отримувати свист як вияв несхвалення, осудження або глузування від присутніх (про виконавця, доповідача тощо).
2. Бути предметом освистування, публічного осуду або глузування.