освистаний
[osʋɪstɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який зазнав освистування, став об’єктом свисту, ворожих вигуків або голосного несхвалення з боку публіки, натовпу.
- (Лінгвістика) –
Перен. Який викликав різке несхвалення, сувору критику або став предметом загального зневажливого ставлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. освистаний, р. освистаного, д. освистаному, з. освистаного, о. освистаним, м. освистанім