1. (у мистецтві) Втратити оригінальність, стати наслідувачем, копіювати чиюсь творчість або манеру, втрачаючи власний стиль.
2. (переносно) Втратити індивідуальність, стати схожим на когось іншого в поведінці, поглядах тощо.
Словник Української Мови
1. (у мистецтві) Втратити оригінальність, стати наслідувачем, копіювати чиюсь творчість або манеру, втрачаючи власний стиль.
2. (переносно) Втратити індивідуальність, стати схожим на когось іншого в поведінці, поглядах тощо.
1. (у мистецтві) Створити точну копію зображення, малюнка чи форми шляхом перенесення його контурів на іншу поверхню за допомогою спеціальних технік (наприклад, калькування).
2. (переносно) Детально відтворити, скопіювати чи наслідувати щось (стиль, манеру, сюжет тощо).
1. (від дієслова “зрисовувати”) — ставати зрисовуваним, тобто таким, що втрачає чіткість контурів, розмиватися, ставати невиразним (про зображення, лінії тощо).
2. (переносно) — втрачати виразність, чіткість ознак, ставати менш помітним, розмитим (про явища, образи, спогади тощо).
1. Знімати малюнок, копіювати зображення з чогось, роблячи замальовку або точну копію.
2. Перенісне значення: копіювати, наслідувати чийсь стиль, манеру, ідеї без творчої самостійності.
Процес дії за значенням дієслова “зрисовувати” — створення малюнка, креслення або графічного зображення шляхом копіювання наочного зразка (оригіналу) без внесення суттєвих творчих змін.
Результат такої дії — малюнок, креслення або графічне зображення, виконане шляхом точної передачі ліній, форм і контурів існуючого візуального об’єкта.
У технічному, архітектурному або інженерному контексті — процес створення креслень, планів або схем на основі натурних обмірів або існуючої документації.
1. (про зображення, креслення) Створений шляхом копіювання, перемальований з оригіналу або іншого джерела.
2. (перен., розм.) Дуже схожий, майже ідентичний комусь або чомусь; скопійований у поведінці, манері, зовнішності.
1. (про рідину) Раптово, швидко з’явитися на поверхні, виринути; виступити, виступити назовні.
2. (переносно) Несподівано з’явитися, виникнути (про думку, спогад, образ тощо).
3. (застаріле) Піднятися, злетіти вгору (про птаха).
1. Різко, швидко піднятися, злетіти вгору (про птахів, комах тощо).
2. Перен. Раптово з’явитися, виникнути (про думки, спогади, образи).
3. Заст. Піднятися, зійти (про небесні світила).
1. (про рослини) З’являтися, виникати з землі, проростати; починати рости.
2. (переносно) З’являтися, виникати (про думки, почуття, образи тощо).
1. (про рослини) Швидко рости, витягуватися вгору, набиратися сили; підніматися, зростати.
2. (переносно) З’являтися, виникати (переважно про щось високе або велике).