1. Різко, швидко піднятися, злетіти вгору (про птахів, комах тощо).
2. Перен. Раптово з’явитися, виникнути (про думки, спогади, образи).
3. Заст. Піднятися, зійти (про небесні світила).
Словник Української Мови
Буква
1. Різко, швидко піднятися, злетіти вгору (про птахів, комах тощо).
2. Перен. Раптово з’явитися, виникнути (про думки, спогади, образи).
3. Заст. Піднятися, зійти (про небесні світила).
Приклад 1:
Мокрі, липкі від поту люди зринали і не могли зринути з сонного очманіння, борсалися в тяжкій атмосфері, як на дні моря, наснаженій тухлим смородом, надміром вуглекисню, терпкими випарами давно не митого милом тіла, смородом розчавлених блощиць і аміачним ароматом параші. Але помалу зринали… Чухались безпам’ятне, а потім, опритомнівши, шпарко схоплювалися на ноги — «повєрка».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”