Словник Української Мови
1. Невелика заглибина на землі, заповнена водою після дощу або танення снігу; неглибока канава зі стоячою водою.
2. Рідка бруд, грязь, розведена водою, що стоїть на дорозі або ґрунті.
3. Перен. про щось незначне, мізерне, неглибоке за змістом (наприклад, про водойму, творчість, думки).
1. Наукова діяльність, спрямована на вивчення, аналіз та отримання нових знань у певній галузі; зайняття дослідженнями.
2. Сукупність робіт, методів і процедур, що становлять процес наукового дослідження.
3. (У вузькому значенні) Система організації та проведення наукових досліджень у конкретній установі, колективі або в суспільстві загалом.
Який стосується утворення калюсів (щільних кісток, що формуються на місці перелому під час загоєння).
1. Той, хто займається науковими дослідженнями, науковою розробкою певних проблем; науковий працівник.
2. Той, хто вивчає, досліджує щось з метою пізнання, вивчення; першовідкривач, мандрівник по невідомих місцевостях.
3. Той, хто ретельно і глибоко вивчає, аналізує щось (наприклад, твори мистецтва, документи тощо).
Процес утворення калюж на поверхні ґрунту або дорожнього покриття внаслідок атмосферних опадів або танення снігу, коли волога не встигає просочуватися або відводитися.
У медицині — патологічний процес накопичення рідини (наприклад, крові, гною, ексудату) в тканинах або порожнинах тіла з утворенням обмеженої западини.
Процес наукового вивчення, систематичного вивчення явищ, предметів, фактів або процесів з метою встановлення їхніх властивостей, закономірностей, взаємозв’язків або отримання нових знань.
Конкретна наукова робота, спрямована на вирішення певної проблеми або отримання відповідей на поставлені питання; дослідницький проект або експеримент.
Уважне, детальне ознайомлення з чим-небудь, вивчення з метою скласти власну думку або прийняти рішення (наприклад, досліджування документів, обставин справи).
1. (у ботаніці) Тканина, що утворюється на пошкодженому місці рослини (наприклад, на зрізі чи зламі) у вигляді напливів або наростів, що сприяє загоєнню рани.
2. (у медицині) Кісткова мозоль, тимчасова структура, що формується в місці перелому кістки під час її зрощення.
3. (у сільському господарстві) Потовщення на нижній частині стебла деяких зернових культур (наприклад, жита, пшениці).
1. Народний духовий музичний інструмент, різновид обертової флейти без отворів, що виготовляється з порожнистої стебловини рослин (часто з бузини або верби) і використовується для виконання весняно-літніх обрядових мелодій.
2. Рідкіска, розм. Те саме, що й калюжа — невелике скупчення рідини (води, бруду) на поверхні землі.
1. Систематизована пізнавальна діяльність, спрямована на отримання нових знань, вивчення закономірностей або властивостей об’єкта чи явища; наукова робота з вивчення чогось.
2. Процес детального вивчення, аналізу та випробування чогось з метою встановлення певних фактів, характеристик або ефективності (наприклад, дослідження ринку, клінічне дослідження).
3. Результат такої діяльності у вигляді наукової праці, монографії, дисертації або звіту.
1. Рід водних або болотних багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих (Caltha), що ростуть на вологих місцях, з блискучими жовтими або білими квітками.
2. Народна назва рослини жовтець повзучий (Ranunculus repens) або інших видів жовтецю, що часто ростуть на сирих луках та калюжах.